Якщо ви передаєте персональні дані з Європейського Союзу до інших країн — незалежно від того, йдеться про партнерів, підрядників, хостинг або аналітику — на вас поширюється режим трансферу згідно з розділом V GDPR.
Ігнорування або спрощене ставлення до транскордонної передачі — це ризик не лише штрафів, але й втрати довіри з боку клієнтів та інвесторів. Особливо в умовах, коли регулятори дедалі частіше перевіряють законність міжнародних трансферів, а суди — ставлять під сумнів саму можливість обміну даними з певними країнами.
У цій статті ми системно розглянемо:
- яка саме передача вважається транскордонною;
- які правові механізми доступні для різних типів юрисдикцій;
- як документально оформити та захистити такі передачі.
Матеріал орієнтований на компанії, які прагнуть відповідати вимогам GDPR, та вибудувати стабільну юридичну архітектуру для масштабування.
Що таке транскордоння передача даних?
Транскордонна передача персональних даних — це будь-який доступ або передача інформації, яка виходить за межі Європейського Союзу або Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Це поняття охоплює не лише фізичне переміщення даних на сервер в іншій країні, а й доступ до цих даних з-за меж ЄС.
Тобто передача може відбутись навіть тоді, коли:
- співробітник або підрядник у третій країні має віддалений доступ до CRM-системи, розміщеної в ЄС;
- компанія використовує хмарний сервіс (наприклад, AWS або Google Cloud), сервери якого фізично розташовані за межами ЄС;
- аналітичні інструменти, маркетингові платформи або служби підтримки клієнтів обробляють дані на зовнішніх серверах.
GDPR не дає прямого визначення «передачі», однак визначає три умови, що одночасно мають бути виконані для кваліфікації дії як транскордонної передачі:
- Контролер або процесор підпадає під сферу дії GDPR (зокрема, обробляє дані громадян ЄС);
- Дані передаються або відкриваються третій стороні (наприклад, постачальнику послуг);
- Така третя сторона (імпортер) знаходиться в країні, яка не входить до ЄС або ЄЕЗ.
У таких випадках компанія несе повну юридичну відповідальність за забезпечення правомірності передачі і має обґрунтувати її або через визнану Єврокомісією «адекватність» юрисдикції, або через застосування відповідних механізмів захисту.
Які механізми передачі визнаються допустимими?
GDPR встановлює чітку ієрархію способів, за якими дозволено здійснювати міжнародну передачу даних. Ігнорування цієї структури може призвести до визнання передачі незаконною, навіть якщо вона виглядає «технічно безпечною».
1. “Адекватні” юрисдикції
Найпростіший механізм — передача в країну, яка офіційно визнана Європейською комісією як така, що забезпечує належний рівень захисту персональних даних. У цьому випадку не потрібно підписувати додаткових договорів або проводити аналіз ризиків. Таких юрисдикцій небагато: до них належать, зокрема, Японія, Швейцарія, Канада (частково), Південна Корея, Ізраїль, Велика Британія, Нова Зеландія, Уругвай.
2. Належні гарантії
У разі передачі в юрисдикцію, яка не має статусу «адекватної», компанія зобов’язана забезпечити додаткові гарантії прав суб’єктів даних. Найпоширеніші з них:
- Standard Contractual Clauses (SCC) — уніфіковані договори, схвалені ЄС, які забезпечують відповідність GDPR між експортером та імпортером;
- Binding Corporate Rules (BCR) — внутрішньокорпоративні політики для транснаціональних груп компаній;
- Угоди між державними установами, які стосуються публічного сектору (напр. при співпраці між митними або статистичними службами).
SCC є найзручнішим рішенням для малого та середнього бізнесу, що працює на SaaS-ринку, у сфері аутсорсу, або обслуговує європейських користувачів.
3. Винятки (Article 49 GDPR)
Це своєрідний «аварійний вихід», який дозволяє передавати дані без гарантій лише у виняткових ситуаціях:
- коли суб’єкт даних дав чітку, інформовану згоду;
- коли передача необхідна для виконання договору;
- у разі нагальної суспільної потреби або судових справ;
- для захисту життєво важливих інтересів.
Такі винятки не можна використовувати на постійній основі. Вони призначені для епізодичних випадків і не звільняють компанію від обов’язку забезпечити загальний рівень захисту.
Практичні кроки, які варто запровадити компаніям, що працюють з транскордонною передачею персональних даних
Для того, щоб ваша компанія не лише формально відповідала GDPR, а й була готова до перевірок, аудитів та змін у регулюванні, важливо впровадити структуровану стратегію трансферу:
1. Проведіть Data Transfer Impact Assessment (DTIA)
Це аналіз правового середовища країни-одержувача: які в ній діють закони, чи можливе неконтрольоване втручання держави (наприклад, доступ до даних без суду), які гарантії надаються користувачам. DTIA має бути задокументований.
2. Впровадьте додаткові технічні та організаційні заходи
- end-to-end шифрування або псевдонімізація даних;
- розмежування доступу до приватних ключів;
- контроль доступу та логування дій;
- договори NDA з усіма особами, які мають технічний доступ.
3. Формалізуйте трансфер
- підпишіть SCC або впровадьте BCR (якщо ви група компаній);
- оновіть внутрішню документацію: реєстр обробки даних (RoPA), політики конфіденційності;
- додайте відповідні пункти до Terms of Service.
4. Слідкуйте за змінами
- перевіряйте оновлення щодо статусу адекватності (наприклад, після скасування Privacy Shield);
- оновлюйте договори за потреби — у 2021 році були ухвалені нові версії SCC, і старі вже недійсні;
- відстежуйте позиції наглядових органів (наприклад, рішення Європейського суду з прав людини або СЕС).
Для завершення
Транскордонна передача персональних даних — це правовий інструмент, який визначає, наскільки ваш бізнес готовий до міжнародної гри за серйозними правилами.
Правильно вибудувані механізми передачі даних — це ваш аргумент у переговорах із B2B-клієнтами, великими платформами чи державними органами. Це індикатор того, що ви не просто читаєте GDPR, а впроваджуєте його системно.
Якщо ви не впевнені, чи відповідає ваш бізнес вимогам транскордонної передачі, або ж тільки плануєте вихід на глобальний ринок — Manimama Law Firm допоможе з оцінкою ризиків, підготовкою DTIA, впровадженням SCC, BCR чи обґрунтованих винятків. Ми працюємо з компаніями, які прагнуть грати в довгу — юридично грамотно, стратегічно і з урахуванням бізнес-цілей.
Звертайтесь — і ми знайдемо рішення, яке працює для вашої юрисдикції, ваших партнерів і вашого продукту.
Контактна інформація
Якщо ви хочете стати нашим клієнтом або партнером ви можете зв’язатися з нами через електронну пошту: support@manimama.eu.
Чи надіслати повідомлення в Telegram: @ManimamaBot.
Запрошуємо на наш сайт: https://manimama.eu/.
Також доєднуйтесь до нашого Telegram-каналу: Manimama Legal Channel
Manimama Law Firm надає можливість компаніям, що працюють як провайдери віртуальних гаманців та бірж, вийти на ринки на законних підставах. Ми готові запропонувати відповідну підтримку в отриманні ліцензії з меншими установчими та операційними витратами. Ми пропонуємо запуск KYC/AML, підтримку в оцінці ризиків, юридичні послуги, юридичні висновки, консультації щодо загальних положень про захист даних, контракти та всі необхідні юридичні та бізнес-інструменти для початку діяльності провайдера послуг з обміну віртуальних активів.
Зміст цієї статті має на меті надати загальне уявлення про предмет, а не розглядатися як юридична консультація.
