Важко заперечувати, що криптовалюти є новою “золотою лихоманкою” двадцять першого століття. У зв’язку з цим дедалі більше країн працює над новими механізмами їх запровадження у ринковий оборот.
Албанія є однією з небагатьох країн європейського простору, яка активно працює над процесом легалізації криптовалют та поступового їх запровадження у спільні ринки капіталу. У зв’язку з цим, в Албанії прийнято спеціальні закони, які детально визначають правовий статус віртуальних активів, правила їх обігу, а також супутнє законодавство щодо запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму (далі – AML) у сфері обігу віртуальних активів.
Закони та визначення
1 вересня 2020 року в Албанії набув чинності Закон “Про фінансові ринки, засновані на технології розподілених реєстрів” (далі – Закон), яким в Албанії регулюються правовідносини у сфері криптовалютного обороту.
Албанський законодавець визначив, що його метою є регулювання випуску цифрових токенів/віртуальних валют, ліцензування, моніторинг та нагляд за організаціями, що здійснюють діяльність з поширення, торгівлі та зберігання цифрових токенів/віртуальних валют, а також агентів цифрових токенів, постачальників інноваційних послуг та автоматизованих заходів колективного інвестування
Проте, найважливішим є розуміння, як законодавець визначає і розмежовує поняття “віртуальна валюта” і “віртуальний актив”. Для цього слід також звернутися до AML законодавства.
Закон «Про фінансові ринки на основі технологій розподіленої книги» визначає «віртуальну валюту» як один із віртуальних активів, який є цифровим відображенням вартості, що використовується як засіб обміну, засіб платежу, розрахункова одиниця чи сховище вартості.
Закон «Про запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму», з іншого боку, описує
«Віртуальний актив» як цифрове представлення вартості, яку можна торгувати або передавати в цифровому вигляді і яку можна використовувати для платежів або інвестицій, включаючи, але не обмежуючись, криптовалюти. Однак це визначення не включає цифрові вирази фіатних валют, офіційно випущених центральними банками, цінні папери та інші фінансові активи, передбачені чинним законодавством.
Як бачимо, албанське законодавство визначає віртуальні валюти як форму віртуального активу, з чим важко не погодитись, оскільки сучасний розвиток цифрових технологій дозволяє виділяти й інші види віртуальних активів, крім криптовалюти.
Відповідно до Закону “Про фінансові ринки, засновані на технології розподілених реєстрів”, у віртуальної валюти є кілька характеристик, яким вона повинна відповідати. Так, віртуальна валюта:
- не є цифровим токеном (відповідно до визначення у Законі);
- не випущена чи гарантована центральним банком чи іншим державним органом;
- не обов’язково прив’язана до офіційно встановленої валюти,
- не є фіатними грошима і, отже, не має юридичного статусу валюти чи грошей, але приймається фізичними чи юридичними особами як засіб обміну;
- була випущена на своєму DLT; і
- може передаватися, зберігатися та продаватися в електронному вигляді.
Регулювання токенів
У сфері криптовалютного регулювання також не зайвим буде згадати про цифрові токени, а також їх регулювання. Законом “Про фінансові ринки, засновані на технології розподілених реєстрів” виділено наступні категорії токенів:
- токен цифрового активу;
- цифровий платіжний токен;
- цифровий Security токен;
- цифровий Utility токен.
Слід зазначити, що конкретні характеристики кожного з токенів не визначені в Законі, оскільки їх характеристики подані за принципом “від окремого до загального”.
Так, згідно з пунктом 21 статті 3 Закону “Про фінансові ринки, засновані на технології розподілених реєстрів” встановлено, що “токен цифрового активу” означає будь-який цифровий токен, який не входить до жодної з інших категорій. Тобто, поняття “токен цифрового активу” найширше з усіх і невизначене.
Визначення “цифрового платіжного токена” міститься у п. 22 ст. 3 Закону і означає цифровий токен, який використовується як засіб обміну, платіжний засіб, розрахункова одиниця або резерв вартості та не є security або utility токеном.
Пунктом 23 статті 3 Закону визначено, що «цифровий сек’юріті токен» означає цифрове уявлення вартості, аналогічне іншим цінним паперам, визначеним у застосовному законодавстві «Про ринки капіталу», засноване на технології блокчейн, підтверджене компетентним національним органом, коли вони відповідають наступним вимогам:
- вони є вільно передаваними;
- вони дають власнику будь-які грошові чи майнові права на проект, або якщо вони мають ознаки отримання прибутку, або певне право на отримання прибутку у майбутньому, або дають право вирішального голосу власнику в проекті емітента.
Будь-який цифровий токен, який поєднує характеристики цифрового security токена з однією або декількома іншими категоріями цифрового токена, вважається цифровим security токеном за змістом цього закону.
Керуючись пунктом 25 статті 3 Закону, можемо бачити, що «цифровий utility токен» означає, що:
- надає доступ до програми, послуги або товару; і
- не пропонує жодних послуг або інших прав за межами Платформи DLT, на якій він був випущений.
Як бачимо, Албанія визначила основні види токенів, з якими доводиться мати справу інвесторам та іншим користувачам криптовалюти. Крім того, законодавство Албанії містить досить чіткі вимоги до ICO та STO, вони будуть розглянуті у наступній статті.
Висновки
Аналізуючи наведену інформацію, можемо бачити, що Албанія зуміла розробити непогану систему законодавства у сфері криптовалют. Однак, слід також врахувати, що Албанія має статус кандидата в ЄС, що дозволяє припускати, що її законодавство може зазнати істотних змін, оскільки Албанія має зобов’язання щодо прийняття та впровадження законодавства ЄС у своє – національне. Хоча зараз у світі відбуваються процеси, внаслідок яких у сфері криптовалют можуть відбутися істотні зміни, що може призвести до непрогнозованих наслідків.
Зміст цієї статті призначений для надання загальної уяви про предмет, а не для юридичної консультації.
Автор: Никита Костін,
